Покращення, томос, безвіз, “армія, мова, віра”, антиолігархія, боротьба з корупцією, протидія контрабанді, європейські цінності, патріотизм, прозорість і курс у бік НАТО — саме такі аргументи й здобутки постійно згадують прихильники “Європейської солідарності”, вихваляючи свою партію. 5 років президентства, обласні й районні адміністрації на місцях і шалені гроші на агітацію — таким був термін з 2014 до 2019, коли гарантом Конституції в Україні виступав Петро Порошенко. І, здавалось би, всі ми отримали змогу “випити кави у Відні”, проте не все тут так просто.
Як мінімум, вся риторика партії, спрямована на боротьбу з олігархами, пінною хвилею розбивається об тверду скелю реальності. Сьогодні ми не будемо торкатись “плівок Медведчука” чи інших глобальних питань, адже, як відомо, хоч риба й гниє з голови, але чистять її, починаючи із хвоста. От саме про “хвіст” нині і йтиме мова.
Ясна річ, сам Порошенко чи його найближче оточення не може знати всього, що відбувається на “периферії” їхньої політичної сили. Та й було б дивно, якби він особисто призначав кожну особу в списках партії чи голів районних адміністрацій. Проте є у його свиті ті, про кого він не може не знати.
Як відомо, за весь період президентства “сивочолого гетьмана” Обласну державну адміністрацію у Львові очолював Олег Синютка, з яким у 5-го президента доволі теплі стосунки. Чого вартий хоча б той факт, що під час президентських виборів у 2019 з усієї України лише Львівщина віддала більшість голосів за Порошенка. Отже, робота була зроблена. Проте ми сьогодні навіть не про Синютку і його стосунки з Порошенком. Ми сьогодні про гроші й вплив.
Ні для кого не секрет, що значну частину передвиборчої кампанії Олега Синютки і всієї “ЄС” профінансував місцевий депутат тоді ще міської, а зараз обласної ради Григорій Козловський. Цей епатажний власник напівлегальної тютюнової фабрики, футбольного клубу “РУХ” та кількох ЗМІ також належить до “Євросолідарності”. Завдяки цьому впливу він та його команда регулярно переступають закон у “законний” спосіб. Козловського пов’язують із фірмою-забудовником “Авалон”, регулярними суперечливими рішеннями міськради, контрабандою цигарок та масою інших, м’яко кажучи, скандальних подій у Львові й області. До речі про область: раніше “Гріша”, як його неофіційно називають, був депутатом Львівської міської ради, проте на виборах у 2020-му він “замахнувся” на обласну. Замахнувся і влучив — набрав необхідну кількість голосів і став депутатом ЛОР.
Гаяти час Козловський не збирався, тому, маючи більшість у раді, він не зупинився. Як тільки депутат зрозумів, що задля ухвалення вигідних для себе рішень йому необхідний “контрольний пакет” голосів, у ЛОР відразу ж з’явилось міжфракційне утворення, ініціатором якого виступила “ЄС”. Пізніше депутати із різних фракцій почали пропонувати, просувати і озвучувати питання, які є вигідними для їхнього “спонсора” Козловського. Найочевидніший приклад — Тарас Чолій із “Української галицької партії”, який посварився із власною політичною силою заради “цигаркових” грошей.
У міськраду Львова Григорій Козловський провів двох своїх соратників та друзів — Юрія Ломагу та Олексія Різника. Ці особи є співвласниками різних бізнесів Козловського та не раз представляли його інтереси у судах. Тепер “очі й вуха” місцевий олігарх має всюди.
Але “бачити й чути” все навколо було мало для Григорія Козловського і він зажадав впливати. Мова йде саме про вплив на різного роду рішення, які можуть бути вигідні для бізнесмена. Як і личить справжньому олігарху, він не гребував “розкладанням яєць у різні кошики”. Спочатку він фінансово допомагав різним партіям, які тепер залишись у боргу перед ним, а пізніше зрозумів, що простіше призначити “своїх” людей на “правильні” посади. Неважко здогадатись, що одразу ж після таких “маневрів” як міська, так і обласна ради почали ухвалювати рішення, які є вигідними головному “фінансисту” Львова. Як з’ясувалось, найбільші апетити Козловський проявив до земельних ділянок та приміщень у центрі міста, які згодом перетворюються у новобудови. Що цікаво, навіть чинна влада міста в особі мера Андрія Садового почала бути лояльною до такої вседозволеності олігарха. Про це, між іншим, заявив і сам Козловський у недавньому інтерв’ю. Його “антисадовістська” риторика враз змінилась на діаметрально протилежну, коли він сказав, що тепер “дружить” із Садовим і вже ніхто нікому не “п’є кров”.
Якщо підсумувати все вищесказане, то Григорій Козловський за рахунок підкупу й корупції просто монополізував політику у Львові й області. Він має “міжфракційну” більшість в обох радах, назбирує голоси на необхідні рішення, а “єесівці” головують у всіх необхідних комісіях та обіймають “правильні” посади. Його вплив набув такого розмаху, що навіть вічний опонент Андрій Садовий тепер шукає консенсусу із бізнесменом, “дерибанячи” Львів удвох. І щоб не бути голослівними, наведемо вам кілька фактів, які стосуються рішень, голосувань та призначень.
Дитячий санаторій чи багатоповерхівки?
Почнімо зі свіжого прецеденту, де Козловський “віджав” у міста дитячий санаторій. 20 травня 2021 року депутати Львівської міської ради таки підтримали розробку детального плану території, яке передбачає будівництво житла на місці колишнього дитячого санаторію по вул. Коновальця. Таке рішення явно вигідне групі забудовників, яких пов’язують із бізнес-групою Григорія Козловського та іншими представниками фракції “ЄС”. Що цікаво, про це «єесівцям» та меру Садовому не відразу вдалось домовитись. Під час першого голосування питання отримало лише 30 «за», чого явно не достатньо для ухвалення рішення. Проте “порошенківці” не розгубились і у відповідь провалили низку важливих питань, зокрема, про погашення заборгованості перед ТзОВ “Балтом Україна”. Борг висить ще з часів Євро-2012 і є “болючим місцем” мера Садового. У результаті, після перерв, ультиматумів та кулуарних розмов депутати повернулись до питання санаторію наприкінці сесії і вуаля: рішення ухвалюється за рахунок 35-ти голосів. «Дотиснули» за допомогою депутатів із партій «Варта» і «Самопоміч».
Документ затверджує, що на місці споруди колишнього дитячого кардіоревматичного санаторію, який належав обласній раді, збудують житловий будинок. І на це рішення не вплинув навіть той факт, що вищезгадана територія знаходиться в історичному ареалі Львова та входить до лікувальних зон, на яких дозволяється лише малоповерхова забудова. Скільки поверхів матиме житлова споруда у результаті – порахуємо згодом.
А хто як голосував ви можете подивитись нижче.
Перше голосування:
Друге голосування:
“Віджим” бактеріологічної лабораторії у період пандемії коронавірусу
Крім того, як ми вже писали раніше, двоє найбагатших депутатів Львівської облради намагаються приватизувати приміщення обласного лабораторного центру. І це, нагадаємо, під час пандемії коронавірусу.
У квітні на сесії ЛОР порушили питання про продаж приміщення на вул. Городоцькій, 2. З 2013 року орендарем цієї площі є обласний бактеріологічний центр, який підпорядковується Міністерству охорони здоров’я. Там розміщені бактеріологічна та санітарно‐гігієнічна лабораторії, які працюють і сьогодні. Як ви вже здогадались, приватизувати це приміщення хочуть два депутати від партії “Європейська Солідарність” Віталій Свіщов та Григорій Козловський. Вони також увійшли у топ-10 найбагатших депутатів облради.
Центру пропонують інше приміщення на площі 700‐річчя Львова, проте за цією адресою знаходиться Державна санітарно‐епідеміологічна служба, а кімнати, в яких має розташуватись лабораторія, м’яко кажучи, не в належному стані. Відсутність опалення, облущені стіни та грибок – це лише основні з проблем цієї споруди.
Саме це і стало причиною того, що думки народних обранців розійшлись. Одні кажуть про наповнення бюджету за рахунок продажу цих приміщень, а інші стверджують, що лабораторію не можна переносити у нове приміщення, яке зовсім не пристосоване для цього. Тим більше, під час пандемії коронавірусу.
Депутат Львівської облради Назар Сумало пояснив журналісту ІА “ПІКА”, чому варіант із негайним продажем приміщень є неприпустимим.
«Чому це питання не отримало підтримки на сесії? Тому, що насправді воно підіймалось лише на комісії та в нас об’єктивно не було часу в цьому розібратись і належного його оцінити. Ясна річ, що реалізація комунального майна, яке втратило свою актуальність, про що так говорить Управління спільної власності, приведе до наповнення бюджету області. Це потрібно і ці кошти ми можемо використати для розвитку області. Логіка в цьому є.
Проте, що стосується лабораторного центру, то і тут є нюанси. Фактично, всі інші приміщення у цьому будинку вже продані, але центр працює: він виконує свої функції і туди ходять не роботу люди. Як на мене, спочатку було б доцільно визначитись, куди перенесуть центр, створити там відповідні умови і тільки тоді це можна втілювати. Я не думаю, що для цього треба аж 25 млн. гривень, як говорилось, але все одно треба мати відповідне приміщення. Такою є моя думка і думка всієї нашої фракції. Тим більше, що ми не знаємо, що буде далі із пандемією коронавірусу, а центр, як я вже казав, реально працює. Тому я вважаю, що сьогодні не варто робити такі різкі рухи. Треба все зважити, отримати згоду Центру, що він готовий переїхати, облаштувати інше приміщення і тільки тоді це було б доцільно», — пояснив депутат.
Тож якою буде доля приміщення на Городоцькій, 2, а головне, що буде із лабораторним центром у розпалі пандемії, — покаже час. Все у руках депутатів Львівської обласної ради.
Ігнорування генерального плану міста
Ще одна скандальна забудова, яка суперечить генеральному плану міста, знаходиться біля стадіону «Україна» і тут теж «фінтить» виконавчий комітет ЛМР. Так, 25 червня 2021 року на засіданні виконкому було затверджено сім містобудівних умов та обмежень для будинків на місці торгового центру «Україна» на Липовій Алеї. Мова йде про майбутній комплекс депутата міськради від «Європейської солідарності» Олексія Різника, який є власником фірми-заявника «Актив-Комплект». Члени виконкому одноголосно підтримали це питання.
Таким чином тут збудують аж 5 багатоквартирних житлових будинків на 17 секцій загалом. Але є одне «але»: чинний генплан міста не передбачає будівництва житла на цій території, бо ця ділянка площею 2,8 га віднесена до територій спортивних центрів та комплексів, а також озеленених територій. Проте виконком знайшов спосіб обійти закон, «уточнивши» генплан. У результаті був змінений зонінг ділянок через новий детальний план території.
Про зв’язок забудовника та партії «Європейська Солідарність» свідчить не лише те, що власником фірми-заявника є депутат ЛМР Олексій Різник, а й той факт, що на засідання виконкому, який ухвалював це рішення, завітав сам Григорій Козловський, який, очевидно, не мав важливіших справ у той час.
Клуб “Пікассо” та телеканал НТА
Ще однією «сірою» плямою та ласим шматком території на мапі Львова став клуб «Пікассо», який нещодавно припинив власну діяльність. 560,9 кв. м на вул. Зеленій не змогли залишитись непоміченими для депутатів із «Європейської солідарності». У червні на сайті ЛМР було оприлюднено проект ухвали, де все той же депутат від «ЄС» Олексій Різник пропонує продовжити ПП «Клуб Пікассо» договір оренди для організації концертно-видовищної діяльності терміном на 10 років без аукціону. Мотивується це тим, що клуб «надає соціально важливі послуги населенню Львівської міської територіальної громади».
Здавалось би, чудова ініціатива, яка продовжить життя без перебільшень культового закладу Львова, проте і тут не все так просто. Все виглядало б логічно і благородно, якби не той факт, що засновником ПП “Клуб Пікассо” є ТзОВ “НТА+”, головним інвестором якого також є Григорій Козловський. Тобто, це банальна спроба «вибити» оренду приміщення для свого ЗМІ за «смішні» кошти на 10 років.
У мережі такий проект ухвали сприйняли із гумором: жартують, що власники телеканалу НТА визнали, що їхній найпотужніший ЗМІ займається «концертною діяльністю».
Освіта проти інтересів бізнесу
Крім того, Козловського і його поплічників підозрюють у ще одних маніпуляціях із майном, але цього разу мова піде про обласну раду. 25 червня 2021-го року на засіданні постійної комісії з питань комунального майна погодили передачу частини гуртожитку Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти на Тиктора, 5 у власність іншому комунальному підприємству облради (пункт 7).
Чи варто казати, до якої політичної сили належить голова комісії Седіло Микола Григорович?
Наступним же пунктом під номером 8 було вирішено виставити це приміщення на приватизацію. Для чого такі «маневри»? Слідкуйте за руками: згідно з законодавством, об’єкти та майно освітніх закладів не підлягають приватизації. Проте така заборона не стосується неосвітніх, особливо якщо у цьому є інтерес «сильних світу цього». Якщо ці питання пролобіюють через президію і сесію ЛОР, то інститут післядипломної педагогічної освіти не зможе нормально функціонувати, адже без цього гуртожитку це просто неможливо. Але кого цікавить якась післядипломна освіта, якщо мова йде про немаленьке приміщення в самісінькому центрі Львова?
“Гранд Готель”, паркінг та інтереси львів’ян
Хоча про що може бути мова, якщо Григорій Козловський дозволяє собі відверте свавілля на проспекті Свободи? Біля “Гранд Готелю”, який належить одіозному депутату-бізнесмену, нещодавно почали роботи над звуженням хідника. Половину цього тротуару Козловський забрав у львів’ян собі, щоб облаштувати там паркінг готелю, а «прості смертні» змушені обходити місце робіт по проїжджій частині. Ясна річ, жителі міста звернулись на гарячу лінію Львова, але дуже малоймовірно, що хтось припинить цей бедлам. Особливо, якщо врахувати, що цей нелегальний паркінг все одно не був дозволений мерією в такому вигляді.
Крім того, львів’янин Дмитро Мойсеєнко навіть зареєстрував петицію, у якій запропонував прибрати парковку, що облаштували біля закладу, пише «Варта». Як додав під час обговорення депутат Андрій Шевців, власник парковки вже понад 6 місяців не сплачує кошти за неї. Натомість начальник управління транспорту ЛМР Орест Олеськів пояснив, що місто планує укласти договір із «Гранд Готелем» на цю парковку. Що буде далі – подивимось.
Подейкують, що представники Муніципальної варти якось спробували завадити встановленню металевого дашка над входом в готель, але їх відгамселили охоронці «Гранд Готелю». Після цього інциденту нібито цьому ЛКП навіть урізали зарплату і тому вони оминають це місце.
Ринки — Козловському або “рука руку миє”
Львівські ринки – це теж ласий шмат землі, на який «поклали око» львівські соратники Петра Порошенка. Мова йде про будівлі площею 1 088,3 м кв на вул. Личаківській, 51, на вул. Солодовій, 1, 3-А, 4 та ще 1068 м кв на вул. на вул. Б. Хмельницького, 120, 163. До речі, раніше вони були комунальними, тобто належали місту й громаді, проте юристи Козловського Олексій Різник та Юрій Ломага мали на це власну думку. За допомогою реєстраторів вони зафіксували майно як свою приватну власність. Міськрада спочатку заявила про рейдерство, проте 25 березня сторони дійшли згоди. Так, депутати проголосували за те, щоб ТзОВ «Дари Львівщини», засновницею якого є Софія Максимець, донька депутата-бізнесмена Львівської обларди від «ЄС» Григорія Козловського, викупила у Львова ринки «Винниківський» та «Підзамче».
Обійшлось все це у 18 млн. гривень, які Козловський сплатить у казну. Знову ж таки, нібито абсолютно нормальна угода, яка принесе додаткові кошти місту, але, як ми вже звикли, є нюанси. Справа у тому, що така ціна – це експертна оцінка 4-річної давності, яка сьогодні є неактуальною, тобто вона занижена. Ба більше, експертна оцінка завжди є суттєво нижчою, ніж реальна ринкова ціна. Іншими словами, Козловському за безцінь хочуть продати два шматки землі, на яких після приватизації можуть вирости нові багатоповерхівки. Не кажучи вже про те, що обидва ринки знаходяться в історичній частині міста.
Ну а «вишенькою на торті» цієї історії стало те, що після ухвалення такого рішення депутатами від «Самопомочі», “єесівці” в ЛМР стали підтримувати рішення, вигідні для Андрія Садового, зокрема й ті, які стосуються сміттєпереробного заводу.
Детальніше про це розповів журналіст Андрій Дрозда у програмі «Чорне і біле».
«Монополізація” влади
Проте, не приватизаціями єдиними. Як ми вже бачимо, «Євросолідарність” не гребує шантажами, підкупами і тиском на посадовців задля ухвалення різного роду рішень. Але є ще один шлях – «свої» люди у «правильних» кріслах.
Так, у Львівській міській раді з 12-х постійних комісій представники ЄС головують у чотирьох (КОМІСІЯ КУЛЬТУРИ, МОЛОДІ, СПОРТУ ТА ЗОВНІШНІХ ЗВ’ЯЗКІВ; КОМІСІЯ КОМУНАЛЬНОГО МАЙНА, РЕСУРСІВ ТА ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДОВИЩА; КОМІСІЯ АРХІТЕКТУРИ, МІСТОБУДУВАННЯ ТА РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІЙ; КОМІСІЯ ЗАКОННОСТІ, ДЕПУТАТСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ, СВОБОДИ СЛОВА ТА БЕЗПЕКИ) та є заступниками голів ще у двох (КОМІСІЯ ТРАНСПОРТУ, ЗВ’ЯЗКУ ТА МІСЬКОЇ МОБІЛЬНОСТІ; КОМІСІЯ ПІДПРИЄМНИЦТВА, ІНВЕСТИЦІЙ, ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ТА СПАДЩИНИ). Це половина від усіх наявних, але відразу зрозуміло, що «найжирніші» шматки відкусила саме «Євросолідарність».
В обласній раді ситуація ще цікавіша. Із 15-ти постійних комісій, представники цієї партії є в управлінні аж 10-х із них. Голів від «ЄС» отримали: Комісія з питань бюджету та соціально-економічного розвитку; Комісія з питань розвитку місцевого самоврядування; Комісія з питань охорони здоров’я та материнства; Комісія з питань культури, інформаційної політики та промоції; Комісія з питань екології, природних ресурсів та рекреації; Комісія з питань комунального майна; Комісія з питань інженерного, житлово-комунального господарства, інфраструктури та паливно-енергетичного комплексу. Заступників голів – Комісія з питань законності, депутатської етики, регламенту та свободи слова; Комісія з питань історико-культурної спадщини та туризму; Комісія з питань євроінтеграції, міжнародного та міжрегіонального співробітництва та Комісія з питань молоді та спорту.
Як такі «призначення» впливають на рішення – зрозуміло. Проте є ще й підприємства, які належать ЛОР.
Розповімо про найрезонансніший випадок, який трапився із ОКС ЛГП «Галсільліс».
“Кишеньковий” Галсільліс
Спочатку його очолили люди, які не мають жодного стосунку до лісу. Так, 14 квітня на сесії Львівської обласної ради депутати розглядали питання про призначення трьох осіб у новоутворену наглядову раду в ОКП «Галсільліс» та приначення нового виконувача обов’язків керівника підприємства.
Як стверджують самі народні обранці, далеко не всі з них знали про таку ініціативу.
Справа у тому, що 1 лютого 2021 року Управління майном спільної власності ЛОР видало наказ про створення наглядової ради обласного комунального спеціалізованого лісогосподарського підприємства “Галсільліс”.
До ради увійшли 3 людини, які зовсім не пов’язані із лісовим господарством. Мова йде про депутата Львівської міськради Андріяна Гутника, депутата облради від «ЄС» Богдана Кука та заступника голови обласної ради Юрія Холода, який представляє партію «Слуга Народу». Що цікаво, усіх цих політиків пов’язують із вже відомим нам львівським бізнесменом Григорієм Козловським.
А пізніше депутат від «Євросолідарності» Юрій Гринів був призначений заступником гендиректора комунального лісогосподарського підприємства Львівської облради «Галсільліс».
Як розповів керівник управління майном спільної власності Львівської облради Сергій Івах, призначення Гриніва на посаду – це внутрішнє управлінське рішення в.о. гендиректора Івана Підгородецького.
«Це призначення відбувалося на рівні керівництва «Галсільлісу», а не на рівні управління майном спільної власності. До нас листи не направлялися і погодження ніякі не відбувалися. Це внутрішні управлінські рішення керівництва цього підприємства», – пояснив Сергій Івах.
Крім того, телеграм-канал «Секрети ратуші» заявляв, що призначення Гриніва є одним із кроків на його шляху до посади повноцінного керівника «Галсільлісу» замість Івана Підгородецького.
Сам Юрій Гринів прославився тим, що на попередній роботі виписував собі скажені премії. Потім завдяки старшому братові, який є другом Порошенка, формально очолив передвиборчий штаб “ЄС” на Львівщині.
Думки експертів
Проте така «монополізація» влади у Львові не всім до вподоби. Експерти погодились прокоментувати цю ситуацію для ІА «ПІКА».
Йосиф Ситник, Депутат Львівської обласної ради
Я не бачив такої «любові» між обладміністрацією і ЛОР навіть за часів президентства Леоніда Кучми
Зрозуміло, що між партіями, які декларують опозиційність одне до одного, є якийсь консенсус. Це між собою вирішують «правлячі» еліти Львівщини і Львова, як на рівні міської ради, так і в обласній. 100% є певні домовленості між міським головою Андрієм Садовим і «Європейською солідарністю». Це видно навіть із голосувань: вони часто підтримують рішення одні одних. Мабуть, вони мають якусь взаємовигоду в цьому напрямку. Ідентичні речі ми бачимо і в обласній раді. На це впливають різні фактори і за допомогою них банально діляться сфери впливу. Ніхто не придумав нічого нового: є домовленості, які стосуються «протягування» певних управлінських рішень, де одні дають свої голоси іншим і навпаки, у тому числі й щодо забудов та приватизації земельних ділянок. Це все є частини широких домовленостей.
Нещодавно навіть Григорій Козловський дав коментар, у якому він чітко заявив, що у них нормальна співпраця із міським головою, вони порозумілись і в них все чудово. Він також сказав, що з віком люди мудрішають. Я ці слова трактую так, що вони обоє зрозуміли, що їм не треба нічого ділити, а варто використовувати ті можливості, які у них є, поки вони ще при владі. Це все взаємовигідно.
Наведу такий приклад: перед виборами головний конкурент Андрія Садового на посаду міського голови (Олег Синютка, ред.) їздив і порівнював заробітні плати чиновників у Європі та Львові, а тепер він мовчить, хоч структура лишилась та сама, люди отримують ті самі премії та «роздуті» зарплати. А за це все голосують депутати на сесії міської ради, де «ЄС» має більшість. Значить ця партія із цим згідна.
Те саме ми бачимо на рівні обласної ради. Спочатку «Європейська Солідарність» говорила про підтримку та допомогу медикам, а коли дійшло до розподілу бюджету в питаннях сум, спрямованих на преміювання чиновників, то цього року було виділено 60 млн. гривень. Для прикладу, минулого року ця сума становила лише 35 млн., що є майже вдвічі менше. Тут і постає питання: такі у вас пріоритети? У ваших передвиборчих кампаніях були вказані зовсім інші речі, за які голосували люди, але тепер все по-іншому.
Хтось у когось «на гачку», хтось на когось впливає і так далі. В обласній раді це чітко простежується в одному цікавому нюансі. Попереднє керівництво облради і вся обласна адміністрація, які діяли у період 2015-2019 р.р. за президентства Порошенка, здійснили купу зловживань і це підтверджено Державною аудиторською службою України. Відмивались мільйони гривень, є кримінальна справа на 143 млн. грн. А сьогодні вони лояльні до нинішньої влади, аби їх не чіпали і всі ці кримінальні справи не мали продовження. Тому сьогодні рада голосує за те, чого вимагає адміністрація і за її мовчання розраховуються коштами платників податків. Таким чином «ЄС» догоджає владі «зелених», а ті їх не чіпають. Вони заявляють, що перебувають в опозиції, а насправді між ними міцна взаємовигідна дружба. Я не бачив такої «любові» між обладміністрацією і ЛОР навіть за часів президентства Леоніда Кучми. Завжди вони були в опозиції одна до одної, висловлювались недовіри і таке інше. Сьогодні ж це одна коаліція, всі рішення «протягують» разом. Та про що може бути мова, якщо голова обласної ради представляє партію «ЄС», а її перший заступник «Слугу народу»? Одним словом, між ними дружба. За весь час роботи цієї каденції я ще не бачив, щоб Обласна державна адміністрація критикувала дії Ради і навпаки. У них завжди все погоджено. Одні відмивають гроші на ремонті й будівництві доріг, інші взялись за капітальне будівництво, де можна привласники «ковідні» гроші, які спрямовувались на ремонт лікарень. Я прогнозую, що за всі 5 років цієї каденції нічого так і не зміниться.
Анатолій Семенюк, колишній службовець управління комунальної власності ЛМР
Григорій Козловський є «фінансовим директором» львівської «опозиції»
Це все працює на рівні ухвалення рішень міською радою. Коли “опозиціонерам” необхідно вирішити свої питання, вони «купують» голоси інших партій і голосують за ту чи іншу ухвалу в своїх інтересах. Типу, «одну сесію крадемо ми, іншу сесію крадете ви». Або ділять питання наполовину. Зараз опозиція має більшість, а не Садовий і його «Самопоміч».
Безумовно, все це вирішується кількома людьми і ці рішення повідомляються керівникам фракцій конкретно по кожному питанню. Тобто, конкретно по кожній земельній ділянці чи приміщенню.
Є один об’єкт, який мене найбільше «муляє». Це приміщення на площі Міцкевича, 6 та 7. Винаймає його таке “хитре” утворення як ГО «Інститут просвіти». Він займає майже 350 квадратних метрів в самому центрі міста. Причому, саме за кошти Львова ця будівля була відремонтована і був встановлений ліфт. За цим «Інститутом просвіти» стоять такі люди як Андрій Садовий, Олег Березюк та інші. Тобто, перша п’ятірка списку «Самопомочі». Як виявилось, це приміщення орендується «аж» за одну гривню на рік, а сама споруда включена у список соціально-важливих об’єктів. Так от, за це проголосувала і опозиція, і влада. У той самий час, згідно нового закону про оренду, почали «викидати на вулицю» дрібних підприємців, аби торгувати приміщеннями через аукціон «ProZorro». Оце і є дуже яскравий приклад такого голосування, де має місце взаємовигідна змова опозиції та влади. А місто недоотримує десятки мільйонів гривень від можливого продажу цього приміщення і близько 1.200.000 гривень на рік при оренді. Тому в тих аукціонах ще варто було б розібратись, де стоїть транзитний сервіс і хто «смикає» за оці «мотузки», підіймаючи ціни до космічних.
Також треба подивитись на те, хто зараз перебуває в опозиції. Там є такий собі Петро Адамик із «Європейської Солідарності». А хто він такий? Давайте згадаємо партію «Пора», з якою він, як і Садовий, себе пов’язували. Тому Адамик отримав масу преференцій у вигляді приміщень по всьому місту. Ба більше, сюди навіть входять громадські вбиральні, від дефіциту яких зараз страждає Львів.
Крім того, є ще серйозніші гравці на цій «шахівниці». Той же Григорій Козловський, фактично, став третьою силою, яка опанувала опозицію, купивши її. Зараз вже саме він «смикає за ниточки» з того боку. Він, можна сказати, є “фінансовим директором” всієї псевдоопозиції Львова. У місті гроші зараз має лише він та брати Дубневичі, от ми й маємо таких два «центри тяжіння».
Висновки
Можна було б сказати, що політична партія “Європейська Солідарність” декларує одне, а робить інше, але це надто банально. Повертаючись до “плівок Медведчука”, ми побачили всю цинічність та пристосуванство лідера цієї політсили Петра Порошенка. Тому зовсім не дивно, що “на місцях” він і його проект опирається на далеко не найпрозоріших політиках. Контрабанда, хабарі, узурпація місцевої влади, відмивання грошей і “кишенькові” політики, які ухвалюють необхідні рішення, – це речі, які асоціюються із “флагманом” “ЄС” на Львівщині Григорієм Козловським. Саме він та його найближче оточення уособлюють всю ницість і “гниль” місцевої опозиції. Сумнівні гроші використовуються задля підкупу політиків, приватні ЗМІ регулярно відбілюють його репутацію, а партія Порошенка закриває на все це очі. Нагадаємо, що мова не йде про голову районної адміністрації, а про одного із найбільших контрабандистів України (за свідченнями різних експертів та ЗМІ), бізнес якого “розквітнув” саме за часів президентства Петра Порошенка. Амбіції Козловського зрозумілі — він хоче прибрати слово “місцевий” зі словосполучення “місцевий олігарх”, проте такі “пісні”, як правило, довго не звучать, особливо у наші «смутні» часи.
Роман Гурський, ІА «ПІКА»
