SoftServe – українська ІТ компанія, заснована у Львові, що працює у сфері розробки програмного забезпечення та надає консультаційні послуги у сфері цифрових технологій у сферах experience design, Big Data, Internet of Things, security тощо. Вона була заснована у 1993-му році у Львові і, що цікаво, один із двох головних офісів досі розташований тут. Інший – в Остіні (штат Техас, США). Загалом SoftServe представлена по всій Україні та США, майже у всіх країнах ЄС, а також в Сінгапурі та навіть Дубаї. У компанії вже понад 12 тисяч осіб, ми є другими за чисельністю в Україні, і звемося сервісною компанією, а не аутсорсинговою, оскільки поняття аутсорсингу значно вужче за той перелік сервісів і послуг, які ми здійснюємо.
SoftServe також є експортером рішень з цифрової трансформації бізнесу та надає послуги з розробки програмного забезпечення. Сьогодні компанія налагодила співпрацю із великими світовими корпораціями та різного роду перспективними стартапами. Клієнтами SoftServe є IBM, Cisco, Panasonic, Cloudera, Henry Schein, SolarWinds, Spillman Technologies, Zilliant, Pearson та багато інших глобальних компаній з головними офісами у США та країнах ЄС.
Проте не завжди справи SoftServe йшли так добре. Почавши роботу на найманій квартирі, спочатку весь штат працівників складався із кількох людей. Крім того, слід зауважити, що у 1993-му році Україна робила перші кроки після відновлення власної незалежності, а програмування було чимось «із майбутнього» для пересічного українця. Проте крок за кроком SoftServe здобувала контракти, працювала над власною репутацією, сумлінно виконувала власні зобов’язання і таким чином створювала собі імідж, яким успішно користується сьогодні.
Для початку, трохи дат на цифр. Як ми вже зазначали, компанія SoftSrve заснована у 1993 році у Львові. Із першим клієнтом дуже пощастило – ним стала багатогалузева корпорація Generel Electric, перший проект для якої був реалізований вже у 1994 році. У 1996-му SoftServe готується до візиту клієнта з США та відкриває перший офіс у Львові. На той час команда налічує близько 20 людей. Нове тисячоліття принесло новий виток розвитку компанії – у 2000-му відкривається перший офіс у США, а в 2003-му Білл Гейтс презентує проект, розроблений SoftServe, на щорічній конференції Microsoft. Сама ж компанія розширюється в межах України і відкриває перший офіс не у Львові – у Рівному, а ще через два роки і в Дніпрі. У 2006 був утворений SoftServe University, а в 2007-му SoftServe пройшла ще один період змін, внаслідок якого відбулась трансформація корпоративного управління і було сформовано Раду директорів. Паралельно відкривались офіси в Чернівцях та Івано-Франківську.
У 2008-му SoftServe стає співзасновником Lviv Busines School (LvBS) і відкривається американський HQ у Форт-Майєрсі (Флорида). Кількість працівників перевищила 1000 людей. 2010-й рік приніс нові перемоги: Best Employer in Ukraine у рейтингу Aon Hewitt, а в 2011-му – Best Employer in Ukraine, Central and Eastern Europe – Aon Hewitt. На той час у компанії працює вже понад 2000 людей. Далі – більше: 2012 – Best Employer in Ukraine – HeadHunter, DOU, 2013 – Best Employer in Ukraine (DOU). Відкрито офіси у Києві та Харкові, а кількість працівників перевищила 3000 людей.
Починаючи із 2014-го компанія відкриває розробницькі центри у Вроцлаві (Польща) та Софії (Болгарія). Також відкрито новий європейський HQ у Львові, американську штаб-квартиру перенесено до Остіну (Техас). У 2015-2020 роках відбувається нарощення присутності компанії у країнах ЄС, зокрема Великобританії, Німеччині, Австрії, Швейцарії, Бельгії, Нідерландів, Люксембургу. Найактуальнішими здобутками для компанії сьогодні є відкриття офісів у Сінгапурі та Дубаї.
То з чого все починалось, як відкрився перший офіс у США, якими є стосунки SoftServe із українською владою та на що орієнтується найбільша ІТ-компанія України?
Про це в інтерв’ю для ІА «ПІКА» розповів співзасновник і член ради директорів SoftServe Олег Денис.
- Як і коли з’явилась ідея утворення SoftServe?
Це була геніальна ідея, бо такого ще ніхто не робив
У далекому 1992-му році, після відновлення незалежності України, у нас з’явилось дуже багато бізнес-курсів. В Україну приїжджали різні тренери та консультанти і серед них був американець українського походження Марк Капій, який вів свої курси у Львівській Політехніці. Саме там із ним познайомились два наші партнери і результатом їхньої роботи було написання бізнес-плану про створення ІТ-компанії, яка буде займатись аутсорсингом у США. На той час це була геніальна ідея, бо такого ще ніхто не робив.
Це був чоловік, Уоррен Бруггеман, віце-президент компанії General Electric, де він працював разом з Джеком Уелчем – однією з бізнес-ікон Америки. Дружина Уоррена Поліна мала українське коріння. Вона і підштовхнула його долучитися і до цього бізнес-інкубатора, і підтримати молодих українських підприємців. Все вийшло дуже успішно і так розпочалась наша робота. Тобто, сама ідея виникла з тих тренінгів та курсів, компанія починалась із 3-х людей і для того, щоб ми перетворились на якийсь бізнес, пішло наступних 5-6 років.
- Чи не боялись ви тоді можливих ризиків?
Тоді такі поняття і терміни як «стратап», «бізнес-план» чи «бізнес-ідея» були абсолютно новими, а ми не мали жодного додаткового тягара. Тобто, сім’ї та діти були у нас ще попереду. Тому особисто я не пам’ятаю, щоб ми там чогось боялись або не боялись – всі «горіли» ідеєю і всім була цікава робота. Ми мали тоді хороші проекти і навіть не могли собі подумати, що ми, українці, можемо щось робити у світових масштабах, бо наша держава тільки-но виходила з-під залізної завіси. Нам був цікавий сам процес. Будь-який стартап починається з ідеї, а тоді всім має подобатись процес. Якщо це все є, то є й шанси на успіх. У нас було саме так.
- Це було у 1993-му році, а в Україні тоді тривали «лихі 90-ті», коли мафія «кришувала» все. Це якось позначилось на SoftServe?
ІТ-бізнес зав’язаний на талантах, людях і наших мізках. Бандитам таке не цікаво
Ні. Ми були настільки «невидимими» й незрозумілими, що нас ніхто не чіпав. Всі великі компанії, як прийнято казати, народились в гаражах. Ми працювали на найманій квартирі, нас було дуже мало і ризиків для нас майже не було. Тоді ризикували ті, хто торгував на ринках і мав «видимий» бізнес. Ми ж були незрозумілими хлопцями і максимум, за що ми могли хвилюватись, це техніка. Тоді вона коштувала набагато більше, ніж зараз, і мати комп’ютер тоді було дорого, бо якась тисяча доларів була величезними грошима. Тому ми переймались хіба що про те, аби ніхто не пограбував нам ту квартиру. Ми тоді постійно там чергували, ночували і таке інше. А так, щоб ми перетинались із криміналітетом, то такого я не пригадую.
Взагалі, ІТ-бізнес зав’язаний на талантах, людях і наших мізках. Бандитам не цікаво було забирати людей – який зміст? Ми і до сьогодні залишились незрозумілими як для мафії, так і для багатьох державних структур.
- Яким чином і коли вдалось відкрити перший офіс у США? Яким він був?
Коли ми відкривали перший офіс у США, то пішли стандартним шляхом: ми вирішили починати захоплювати ринок зі столиці, тому перший офіс був у Вашингтоні. Проте ці наші рішення відрізнялись від правильних, оскільки Вашингтон – це столиця для політиків, геополітиків, дипломатів тощо, але це не є бізнес-столиця. Коротше кажучи, успіху ми там не мали.
Потім ми відкрили офіс у Торонто, Канада. А тоді вже офіси йшли за клієнтами – де з’являлись люди, зацікавлені у наших послугах, там з’являлись і наші представництва. Бостон, Флорида, Остін – нас цікавили такі міста, де були скупчення бізнесу.
- Чи не дивились тоді зверхньо на компанію у тих же США?
Рівень наших інженерів усіх вражав і всі, хто з нами працювали, залишалися задоволеними
Америка – це країна рівних можливостей. Так було тоді, так є і зараз. Саме в США багато емігрантів, ідей та стартапів дійсно знаходять себе. Там немає значення, яке в тебе походження чи з якої ти країни, грає роль лише те, що ти вмієш, які у тебе таланти, креативність і працездатність.
Ми мали більше проблем з мовою, розумінням та менталітетом. Ми в тому плані для американців були трішки дивними. Тоді ми відкривали для себе клієнтів, а вони, у свою чергу, відкривали для себе Україну. Безперечно, культура та менталітет українця відрізняється від багатьох наших тогочасних клієнтів з Індії, США чи Європи.
Тому якогось ставлення до нас як до країни третього світу, мовляв, ми гірше вміємо щось робити, не було. Рівень наших інженерів усіх вражав і всі, хто з нами працював, залишався задоволеним. Основною перешкодою на той час була мова. А щодо технічної сторони, то наші перші роботи велись новими для нас мовами програмування, але ми їх дуже скоро вивчили. Тоді ми вчились «на ходу», у ніч перед зустріччю з клієнтом, і технічна база нам це дозволяла.
- У чому різниця між американськими та європейськими клієнтами?
Вона доволі велика. Можна сказати, що американці більш працьовиті, а європейці мають більш розмірений ритм життя. Перші звикли працювати для досягнення мети день і ніч, чим є близькими до українців. Крім того, в європейців є певна консервативність, але вона не критична.
Взагалі, тут важко визначити якусь різницю між клієнтами, бо галузь, в якій ми працюємо, є глобальною. Для глобальних компаній, які займаються ІТ (в США, Сінгапурі, Нідерландах чи ще десь) притаманне глобальне мислення. Тому мені складно чітко окреслити різницю між клієнтами з різних держав. Головне, що вони усі задоволені співпрацею з нами.
- Як себе проявляють українські спеціалісти?
Україна стоїть на добрих позиціях і ми можемо показати всьому світу, що ми конкурентноздатні
Прекрасно! Успіх компанії будується саме на людях, тому ми їх дуже цінуємо і розуміємо. Ми поважаємо відкритість, творчість, креатив і працездатність. За нашим менталітетом та філософією ми сьогодні вже усім зрозумілі та складаємо гідну конкуренцію великому глобальному світу ІТ, який сьогодні найбільше представлений Індією, США та Китаєм. Україна стоїть на добрих позиціях і ми можемо показати всьому світу, що ми конкурентноздатні.
- Яким має бути працівник SoftServe?
Наш працівник має бути креативним, спрямованим на результат, не боятись нових ідей і має хотіти постійно самовдосконалюватись.
Знову ж таки, говорити лише про працівника SoftServe дещо неправильно, треба говорити про всю ІТ-галузь в Україні. У нас, особливо у Львові, кажуть так: ти або працював, або працюєш, або будеш працювати на SoftServe. З одного боку це плинність кадрів, але вона не є негативним явищем. Змінюються люди, змінюються технології, спеціалісти працюють у різних компаніях, в кожну з яких приносять щось нове. Нові вакансії, нові посади, нові проекти – все це суцільне середовище, де критерії та підходи більшості компаній є схожими. Людина має хотіти самовдосконалюватись, бути готовою до активного способу життя, розвитку своїх лідерських якостей і розуміти, що треба працювати в команді.
Єдине, як можна розділити працівників цієї сфери – це на тих, хто вміє і любить працювати в команді, та фрілансерів, які працюють самі на себе. Одним комфортно так, іншим так. Звісно, в компанії можна заробити більше, але декому добре із меншими заробітками, проте віддалено і незалежно. Це можна порівняти з тим, що хтось має мережу магазинів, а хтось має один кіоск, проте обидві ці особи щасливі.
- Львів є ІТ-столицею України. Наскільки комфортно тут працювати? Влада йде назустріч?
Перша допомога від влади – коли вона не заважає
Я думаю, що дуже комфортно і ми намагаємось прикладати максимум зусиль, аби цей комфорт залишався. Ми хочемо, щоб наші діти залишались у Львові та розвивали це місто, утримуючи його першість у боротьбі за звання ІТ-столиці України. Звісно, за це треба боротись, бо кількісно нас обходить Київ, але, все ж, якісно, за проектами, ми перші в Україні.
Як приклад успішної співпраці з владою можна згадати існування та якісну роботу львівського ІТ-кластеру, який нещодавно відзначив свою десяту річницю. Підтримка влади у запуску навчальних програм також є, ми часто відкриваємо щось нове в університетах.
Як люблять казати наші державні мужі, перша допомога від влади – це коли вона не заважає. У цьому плані їм дуже добре все виходить, за що ми їм дуже вдячні. А підтримку ми відчуваємо на рівні комунікації. Бізнесовий і життєвий досвід підказує, що очікувати від держави фінансову чи якусь подібну допомогу не варто. У нас трішки інша економічна ситуація і ми будемо раді, якщо наша держава буде спрямовувати свої ресурси на більш нагальні проблеми, зокрема на розвиток інфраструктури. Нам це, до речі, теж допомагає. Наприклад, відкриття у львівському аеропорту нових рейсів на схід, в Канаду та США дуже нам допомагають. Звісно, зараз пандемія, але загалом це позитив.
Ну і, звісно, є такі речі як піар, де влада також нам допомагає. Навіть можна згадати, як тепло зустріли нашу ініціативу зі створення кампусу на місці Хуторівки. Однозначно, підтримка є і ми її відчуваємо на всіх рівнях.
- З якими проблемами ви зіштовхувались, якщо говорити про місцеву владу Львова?
Проблем, як таких, немає, в нас просто постійно є якісь дискусії. Ми радимось, як краще зробити і таке інше. Наприклад, довший час вже триває дискусія про те, що кожному місту чи регіону необхідно мати свого CTO (технічний директор, ред.), який би відповідав за загальну стратегію цифрової трансформації. Вже сьогодні є згода із головою області, що таке треба запроваджувати, тобто крок вже зроблений і Мінцифри має призначити людину, яка відповідатиме за регіон. Це непросто, але ми до того йдемо. Одне – це вести про це дискусії, а інше – знайти таку людину. Рівень зарплат в ІТ доволі немалий і, гадаю, жодна державна установа не зможе собі таке дозволити, тому треба шукати компроміс. Львівська ІТ-спільнота готова до цього долучатись, особливо, якщо ми побачимо, що є із ким це робити.
- Ні для кого не секрет, що наші політики полюбляють всюди «влазити» й на всьому піаритись. Які взагалі стосунки SoftServe із українським політикумом?
Якщо будуть якісь маніпуляції, то ми дуже швидко на все відреагуємо і дамо зрозуміти, хто є хто
Всі ІТ-компанії є глобальними та аполітичними. Це не означає, що ми стоїмо осторонь соціального чи громадського життя, аж ніяк! При нашій компанії, наприклад, є благодійний фонд, який має дуже багато цікавих проектів. Тобто, громадська активність у нас підтримується, але йти в політику ми не бачимо змісту. Наш бізнес побудований на людях, а скільки людей, стільки й думок. Ми усі з різних середовищ, з різних куточків України та світу і ми намагаємось всіх об’єднати.
Чи хтось намагається на нас піаритись? Не пригадаю, аби були якісь моменти, де б бачення політиків дуже відрізнялось від нашого. Будь-який політик, якій робить якесь промо нам чи нашій галузі – це лише нам на руку. Якщо будуть якісь маніпуляції, то ми дуже швидко на все відреагуємо і дамо зрозуміти, хто є хто.
- Яким чином можна подолати еміграцію українських спеціалістів за кордон?
Останнім часом я не бачу такої проблеми у нашій галузі. Тренд на еміграцію за кордон нині є невеликим. Він був набагато більшим у 90-х чи 2000-х роках. Тепер люди їдуть, працюють, але повертаються назад із новими знаннями. Наші зарплати є дуже конкурентними у порівнянні з іншими державами, а витрати в Україні набагато менші.
Більшою загрозою сьогодні є виїзд студентів до інших країн. Ми ще не знаємо, яким буде результат – повернуться вони назад чи ні. От над цим треба працювати. Необхідно піднімати рівень конкурентності наших ВУЗів, бо багато університетів «полюють» за нашими абітурієнтами.
- Чому SoftServe – успішна компанія? В чому ваш секрет успіху?
У першу чергу – це команда. Люди, з якими ми це все починали, є дуже талановитими і важливими. Наше взаєморозуміння на ментальному рівні та рівні філософії, наша повага одне до одного і ставлення до життя – це головне. Кожен із нас був дуже сильним у якійсь галузі (хтось у виробництві, хтось в технологіях, хтось в комунікації і т. д.). Ми всі довіряли одне одному і нам вдалось все створити разом. Самотужки двом людям зробити таку компанію в такий короткий термін доволі складно. Тому головний критерій успіху SoftServe – це люди.
Також є зваженість, чесність, відкритість і повага до працівників – це те, що ми культивуємо в компанії. Ми постійно інвестуємо у розвиток наших працівників та їхніх талантів. Ми намагаємось докласти усіх сил, аби задовольнити наших клієнтів.
- Яку пораду ви б могли дати початківцям або людям, які тільки планують пов’язати своє життя з ІТ?
Відкрийте Біблію і прочитайте 10 заповідей – все це працює і в ІТ
Раджу бути готовим до важкої праці та навчання. Треба постійно вчитись, самовдосконалюватись і не боятись відкритого світу. Ну і, звісно ж, бути чесним. В першу чергу з собою, з партнерами, з клієнтами і таке інше. Відкрийте Біблію і прочитайте 10 заповідей – все це працює і в ІТ.
Роман Гурський, ІА «ПІКА»
P.s
Журнал «НВ» та інвестиційна компанія Dragon Capital уклали рейтинг 100 найбагатших українців за підсумками 2021 року. Лідерство у рейтингу найбагатших українців продовжує утримувати Рінат Ахметов, а серед найбагатших представників Львова – власники ІТ-компанії та ще троє відомих бізнесменів.
До рейтингу найбагатших потрапили п’ятеро – співзасновиники ІТ-компанії SoftServe:
- Тарас Кицмей (№42), Ярослав Любінець (№51), Тарас Вервега (№63), Юрій Василик (№77), Олег Денис (№78).
